2024-10-30 12:01 update: 2024-10-30, 12:47
Фрагмент постера фільму Дениса Тарасова "Діагноз: Дисидент" (відомого в українському прокаті під назвою "БожеВільні"). Показ стрічки у Варшаві відбувався в рамках Дев'ятого фестивалю українського кіно "Ukraina!". Fot. Пресматеріали U!FF
Страти, ув’язнення, заслання були звичайною справою у всіх тоталітарних режимах. Проте на їхньому фоні виділялася ще одна репресивна практика, яка була популярною у Радянському Союзі в роки брєжнєвського "застою". Йдеться про так звану "каральну психіатрію". Її жертвам був присвячений фільм Дениса Тарасова "Діагноз: Дисидент" (відомий в українському прокаті під назвою "БожеВільні"), показ якого відбувався на Дев'ятому фестивалі українського кіно "Ukraina!".
"Каральна психіатрія" як вид боротьби з інакодумцями, дисидентами та політичними опонентами, полягав у примусовому відправленні людини до психіатричного закладу й лікуванні її сильнодійними речовинами, що мали на меті підірвати волю людини, її фізичне та психічне здоров'я. Порахувати кількість жертв такого виду репресій складно через відсутність доступу до джерел в Росії. Наразі лише підтверджених випадків налічується близько тисячі.
За сюжетом кінострічки молодий чоловік Андрій Довженко, який не був дисидентом у класичному розумінні (йому лише подобається іноземна музика та довге волосся) потрапляє до психіатричного диспансеру. Радянський репресивний апарат відправляє його туди, приписуючи йому діагноз "млявоплинна шизофренія", який не визнається ніким у міжнародній фаховій медичній спільноті. Перед головним героєм постає непростий вибір – співпрацювати з КДБ і повернутися до сім’ї чи розкрити правду про дисидентів, виснажених і закатованих у психіатричних лікарнях.
Історія чоловіка, зображена у фільмі, висвітлює трагедію безсилля людей перед лицем терору, а також усвідомлення пасивної співучасті "радянської людини" в механізмах залякування.
"БожеВільні" — це історія про нерівну боротьбу однієї маленької особистості проти потужного механізму тоталітарної держави”, — розповідає режисер Денис Тарасов.
"Для мене ця стрічка не про методи психіатрії, а про методи знищення людей і пригнічення особистості (...). Для мене фільм (був — PAP) дуже важким, але я повірила кожному актору. І я відчула його кожною клітинкою свого тіла”, — каже глядачка Ілона Оніщук.
Події, зображені у кінострічці, зйомки якої відбувалися ще до повномасштабного вторгнення у 2021 році, були натхненні реальністю двадцятого сторіччя. Втім, попри історичну віддаленість, описане у фільмі явище аж ніяк не є пережитком минулого, а радше страхітливим сьогоденням на підконтрольних "русскому міру" територіях.
Приміром, у 2016 році було затримано кримськотатарського активіста Ільмі Умерова за "заклики до порушення територіальної цілісності Росії". Згодом заради проведення "психіатричної експертизи" його 3 тижні тримали в камері зі справжніми хворими. А вже у 2023 році, повідомляє BBC, громадянку РФ, петербурженку Вікторію Пєтрову було визнано "неадеватною", але "осудною" водночас. Жінку засудили за антивоєнні репости в соцмережах , "фейки" та дискредитацію російської армії й у примусовому порядку відправили не до в'язниці, а на лікування до психіатричного стаціонару.
"Діагноз: Дисидент" є першим ігровим фільмом, де висвітлюється ця ганебна сторінка з історії СРСР та сучасної Росії.
З жовтня по грудень Дев'ятий фестиваль українського кіно "Ukraina!" також відвідає інші міста Польщі. Він відбудеться, зокрема, у Кракові, Гдині, Торуні, Лодзі, Любліні, Плоцьку, Познані, Щецині та Вроцлаві, а з 1 по 17 листопада 2024 року фестивальні фільми можна буде переглянути онлайн на платформі MEGOGO.PL.
Автор: Nazar Atamaniuk
nat/iua/
